#промене

Моя подорож розпочалася в невеликому селі, де кожен знає кожного, і час рухається власним, спокійним темпом. Я завжди відчувала, що в моєму світі багато речей повинні бути інакшими.

Шкільні дні подарували мені скупу сльозину знань, той фундамент, який мені знадобився у подальшому.

Моя подорож розгорнулась в університетських коридорах 🦄

P.S. Я вдячна своїй мамі за те, що вона була кардинально налаштована на те, щоб я вступила до університету, і вона зробила для цього не мало. Дякую, Мам♥️

Громадська діяльність, студентські обміни, міжнародні конференції, фестивалі, організація заходів в університеті – це були мої крила.

І потім здається, вишенька на торті була зовсім близько, біля моїх пухкеньких губ, я вже навіть відчула той солодкий смак успіху... я відкрила для себе кіноіндустрію, це був інший паралельний всесвіт, в який я хотіла потрапити, і забіжучи наперед, скажу, мені майже вдалось... Я почала вивчати продюсерство, і це було щось неймовірне і таке бажане, жадане...

Проте, мої плани були розгромлені вщент пандемією... затяжна депресія. Я відчула, як стіни моєї фортеці, яку я так старанно будувала, просто обвалились і перетворились на пил, який осів на моєму серці і інколи нагадує про себе зітханнями, краплинами сліз, розчаруванням, може у собі, може у цьому світі...

Переїзд до Чернігова став кроком у невідоме, де знову засвітилася іскорка, бо я зустріла однодумця. І це було щось неймовірне, мені ставало краще, і я знову починала будувати свої мрії. Та це щастя було вщент розбомблено повномаштабною війною.

Зараз я в іншій країні. Депресія, страх, мовний бар'єр.

І тільки зараз в цих умовах я зрозуміла, що всі ці роки я ігнорувала саму себе, ту справжню істинну себе... я просто боялась її...

​

                           Листопад 2023                             By Meliuk